Засоби малої механізації для виконання машинних робіт

 Пристрої малої механізації (ПММ) для швейного обладнання  це знімні або вмонтовані пристрої чи механізми, які призначені для полегшення процесу виготовлення швейних виробів та сприяють покращенню їх якості зі зменшенням витрат часу. Тобто, ПММ розширяють спектр застосування існуючого швейного обладнання. 

До них відносять лінійки, обмежувальні лапки, магніти, лапки для оздоблення, лапки для пришивання тасьми-блискавки, пристрої для підгинання країв деталей, для оброблення відкритих зрізів, пристрої для формування та обробки дрібних деталей, механізми обрізання ниток, заправки голки, зупинки голки в потрібному положенні тощо.

Машини, оснащені пристосуваннями малої механізації, сприяють:

1) полегшенню обробки виробів;

2) зниженню собівартості швейних виробів;

3) скороченню терміну обробки виробів;

4) покращенню якості виробів;

5) скороченню термінів навчання робітників.

Засоби малої механізації різноманітні за будовою та призначенням. Умовно їх можна поділити на сім класів.

1 клас — пристосування для виконання крайових та інших оздоблювальних строчок.( проста направляюча лінійка, відкидна дворожкова лінійка).


2 клас — пристосування для обробки зрізів деталей способом підгинання.(лінійка рубильник)

3 клас — пристосування для окантовування зрізів деталей.( лінійка окантовувач)

4 клас — пристосування для виготовлення дрібних деталей.

5 клас — пристосування для настрочування тасьми, сутажу, аплікацій.

6 клас - пристосування для вистьобування деталей на утеплювальній основі.

7 клас — пристосування для виконання різних машинних швів.


Зі значної кількості засобів малої механізації, що застосовуються у швейній промисловості, ознайомимося з найбільш типовими.

Проста направляюча лінійка. Застосовується при пошитті одягу і призначена для виконання строчки паралельно краю деталі.

Відкидна дворожкова лінійка. Застосовується для виконання паралельних оздоблювальних строчок по краю коміра, манжет, лацкану тощо. Існують також трирожкові лінійки, принцип роботи яких такий самий, як і дворожкових.

Лінійка-рубильник. Застосовується для подвійного підгинання зрізу деталей виробу з шовкових, бавовняних та інших платтяних тканин.


Лінійка—окантовувач. Застосовується для обкантовування краю деталі тасьмою та виготовлення вішалок.

Рубильник для виготовлення шльовок та бретелей. Рубильник має установочну пластину, яка закріплюється гвинтами до платформи машини; пластину-фіксатор, що має подовжені прорізи для установки рубильника відносно голки. Трубка з розширеним кінцем у вигляді конуса жорстко з'єднується з фіксатором.


Лапка з направляючими лінійками. Така лапка є однорожковою. На лапки закріплена направляюча лінійка за допомогою гвинта. Лінійка закріплена в стійці лапки за допомогою гвинта. Розташування лінійок може змінюватись. Лапка з направляючими лінійками використовується для застрочування складок.


Лапка з рухомою градуйованою лінійкою. Однорожкова лапка. До стійки лапки прикріплена гвинтом пружина. Пружина притискує направляючу лінійку до лапки. Для переміщення лінійки використовують важіль. Лінійка застосовується для виконання крайових строчок зі зміною їх ширини та точного виміру.

Лапка для настрочування тасьми. Лапка має у передній частині прямокутний виріз через який пропущений стрижень. Тасьма заправляється зверху стрижня і через виріз пропускається під лапку. Часто до лапки застосовують додаткову голкову пластину та направляючу лінійку, які допомагають зберегти правильне розташування тасьми від краю деталі.


Лапка з рухомою направляючою лінійкою. Застосовується для вистьобування деталей з бавовняних, шовкових тканин з утеплювальною прокладкою.


Лапка для настрочування сутажу застосовується для оздоблення дитячих виробів та жіночого одягу сутажем.



Лапка для застрочування шнура. Щоб за даної операції шнур не пришивався до тканини, а голка не проколювала шнур, канавка для направлення шнура зроблена у правому закороченому ріжку лапки на необхідній відстані від голки. Рукою необхідно підігнути тканину і направити шнур в її згин.

Пристрій для обкантовування зрізів деталей смужкою тканини, тасьмою, строчкою. Застосовується для обкантовування зрізів деталей при виготовленні білизни, легкого одягу, плащів, пальто.



Лапка—запошивач може бути жорсткою або шарнірною. На кінці лівого ріжка лапки знаходиться виступ з канавкою. Канавка необхідна для направлення зрізу деталі. Правий ріжок використовується як направляюча лінійка для підігнутого зрізу деталі. Лапка-запошивач застосовується для виконання запошивного шва при виготовленні білизни, спецодягу тощо. Дві деталі складають лицьовими сторонами всередину так, щоб зріз нижньої деталі виходив за зріз верхньої на 3—6 мм. Складені деталі заправляють під лапку. В процесі роботи машини виступаючий зріз нижньої деталі підгинається і у підігнутому стані пристрочується до верхньої деталі. Вдруге заправляють деталі в лапку і знову зшивають. Готовий запошивний шов складається з чотирьох шарів: з внутрішнього боку прошиті всі чотири шари, із зовнішнього — три шари.


Шарнірна лапка-рубильник. Застосовується для підгинання зрізу деталі при виготовленні білизни, спецодягу, жіночого та дитячого одягу.


Лапка для утворення зборок на нижній деталі. Лапка має у передній частині підошви зубці, які під час переміщення тканини створюють додаткове тертя між лапкою та верхньою деталлю. Переміщення верхньої деталі відносно нижньої трохи затримується і одним стібком закріплюється більше нижньої деталі (нижньої тканини), ніж верхньої. Таким чином на нижній деталі утворюються зборки. Лапку для утворення зборок на нижній деталі застосовують при виготовленні жіночих, дитячих суконь та блузок.


Лапка для утворення зборок на одному шарі тканини. Лапка має нерозрізну підошву (без ріжків). На передній частині підошви до голкового отвору є потовщення, яке сприяє притискуванню тканини до голкової пластини та зубчастої рейки. Зборки утворюються завдяки тому, що тканина притискується до голкової пластини не всією лапкою, а лише потовщенням і стягується нитками під час утворення стібка, строчки. Лапка для утворення зборок на одному шарі тканини застосовується при виготовленні дитячого одягу, жіночих суконь та білизни.


Пристосування для настрочування обшивки по низу рукава накладним швом закріплюється на платформі машини. Основа пристосування жорстко кріпиться на платформі машини двома гвинтами. Шарнірний гвинт з'єднує відкидну планку з основою. Нижній направлювач жорстко кріпиться з вільним кінцем відкидної планки, а верхній направлювач —з повзуном, встановленим в паз колодки. Колодка з'єднується з відкидною планкою. Повзунок закріплюється на колодці у певному положенні гвинтом. Використовується таке пристосування для обробки низу рукавів. Рукав виробу викладають на платформу машини, заправляючи низ рукава в нижній направлювач 5. Обшивку викладають лицьовою стороною угору на верхній направлювач 6 і вводять у нього її обрізаний край. Перемістивши вперед рукав і обшивку, опускають лапку, голку машини і, відповідно до переміщення тканини, подають у пристосування обидві деталі. Враховуючи, що зрізи низу рукава та обшивки мають вигнуту форму, необхідно низ рукава сильно притискувати до стінки нижнього направлювача, а обшивку — до стінки верхнього направлювача. Якщо обшивка складається з двох частин, необхідно попередньо розпрасувати зрізи і висікти його кутики. Пристосування можна застосовувати для виконання настрочних швів (середнього шва спинки, бокових швів, швів кокеток при виготовленні сукні, блузок, курток, плащів тощо).

Пристосування для з'єднання подвійної кокетки зі спинкою або передом чоловічої сорочки. Пристосування встановлюють на платформі машини. Пристосування закріплюють двома гвинтами через накладку, припаяну до основи. До основи припаяний також направлювач для нижньої кокетки і спинки або пілочки. До направлювача прикріплений направлювач для верхньої кокетки. Направлювач оснащений пальцем, який частково підтримує деталь верхньої кокетки. Направлювачі та мають вигляд зрізаних конусів. Зрізана частина забезпечує задані параметри шва. При з'єднанні спинки з кокетками в направлювач вкладають нижню кокетку, а на неї — спинку або пілочку сорочки. У направлювач заправляють верхню кокетку. Після з'єднання всіх трьох деталей нижню кокетку відкидають праворуч і з виворітної сторони виробу строчку закривають нижньою кокеткою.


Запитання для самоперевірки.

1.       Які засоби малої механізації ви знаєте?

2.       Для чого застосовується проста направляюча лінійка?

3.       Для чого застосовується шарнірна лапка-рубильник?

4.       Для чого застосовується лапка для застрочування шнура?

5.       Які засоби малої механізації для виконання ручних операцій.

6.       Яке призначення засобів малої механізації?

7.       Визначте і запишіть загальні переваги використання засобів малої механізації

 


Немає коментарів:

Дописати коментар